Ольга ГЕРМАНОВА

СОНЦЕ ЗИМОВЕ

Не вибиті очі у того, хто бачить,
Як сонце зимове розтоплює сніг,
Як бруд розтікається містом і плаче,
І сльози наповнюють протопти ніг.

Напружені вуха у того, хто чує,
Як тихо під чоботом крекче квашня,
Самотня бурулька під дахом дівує,
І дощ супроводжує сутінки дня.

Окрилені душі у тих, хто літає,
Зриваючи з неба прозорість комах,
Хто вдень і вночі по багнюці блукає –
Шукає причину подальших наснаг.

***

© Ольга Германова. Всі права застережені.