Ольга ГЕРМАНОВА

БЕЗ ТЕБЕ

Женеш мене, відсовуєш
Залізною рукою,
Магнітом серце сковуєш
І тягнеш за собою.

Якби хоч відійшов на крок
Від димового чаду,
Ввібравши вічності ковток
З бродіння винограду,

Якби хоч відійшов на крок
І вузол перерізав,
Я б долетіла до зірок,
Зіштовхнута з карниза…

Стою із каменем в душі,
Із зашморгом на шиї:
Без тебе – світ мені чужий,
Без тебе – спопелію.

***