Ольга ГЕРМАНОВА
ШОВ
Знято скальп з моєї долі,
З непрокинутих надій,
Перекрито кисень волі
Концентратом тухлих мрій.
Сутеніє на світанні…
Це пролог чи епілог?.. –
В ідеальному коханні
Не буває перемог.
Віддаю життя в заставу –
Не обтяжую Христа.
В чорну дійсності оправу
Одягаю всі свята.
Не зрівняє зморщок праска
Розумових настанов,
Бо кохання – прикра казка,
Днів минулих зайвий шов.
***
© Ольга Германова. Всі права застережені.