* * *
Ото нудота! Й не розповiсти.
Так проживеш i не спiзнаєш дива.
Все якось манiвцями… мжичка… злива.
А друзi змовкли i не шлють листи.
Красуню, що очей не вiдвести,
Собою задоволену, вродливу,
Кохать мені набридло, та й цнотливе
Лицарство не приводить до мети.
Нехай, як є. Пiду з Вiтьком в шалман
Послухати пропащого п’яницю,
Котрий бомжує рокiв двадцять п’ять.
Вiн кухоль вип’є й, мов поважний пан,
Затиснувши карбованця в правицi,
Пiде собi ще кухлика куплять.
***
© Сергій Гольдін. Всі права застережені.