Сергій ГОЛЬДІН

* * *

Ти, друже, маєш надмiру бажань.
Таких не надто величає доля.
Твiй шлях один — блукати в Дикiм Полi,
Шукаючи свою Тмутаракань.

А спаєдкомцi вмерлих сподiвань
Упали в зела висотанi й кволi.
Ти ще не раз волатимеш вiд болю
У марних спробах плигну за грань.

Та проти затишку мурованих iлюзiй
Свого єства затятий заколот,
Хоч шаленiй, хоч захлинайся в тузi,
Ти не придушиш, хворий Ланселот.

Отож не ремствуй, не мiняй на твань
Бузковий град — свою Тмутаракань.

***

© Сергій Гольдін. Всі права застережені.