* * *
Бурлив похмурий Петроград,
Шукаючи своєї долі,
А вітер на убогім полі
Шукав у осені порад.
А вітер в сумніві шугав,
То понад лісом, то над полем.
Ніс на чужину пароплав
Розлук і зрад одвічне горе.
А я дивився вслід йому,
Аж поки той не зник в темряві.
Далекі зірки крізь пітьму
Ронили промені ласкаві.
***
© Сергій Гольдін. Всі права застережені.