* * *
Чорна хмара над жовтим гаєм,
Гайвороння далекий грай.
Все минає, повір, минає,
Розчиняється в небокрай.
І не плач, не зови, намарне.
Маєш крихту, отож радій.
А дитинство твоє, мов сарна,
Між травневих блукає мрій.
***
© Сергій Гольдін. Всі права застережені.