* * *
Ні смерті, ні життя, роз’їжджена дорога.
Брудні квітки, як згадка про любов.
В багнюці ти згубив чобота свого,
І застудив свою гарячу кров.
Отак бува. Коли пора липка і квола
Тебе спітка, як злидні жебрака.
Ні смерті, ні життя, лише убоге поле,
А на узбіччі купка кізяка.
***
© Сергій Гольдін. Всі права застережені.