* * *
Село Човгузів — то моя земля.
Мої тополі і мої криниці…
І чорні, як смола, мої поля,
І золото дозрілої пшениці.
Я, як завжди іду через поля:
Там Полква ген тече попід горою
І мати, я впізнав, іде моя,
Мене чекає ранньою порою.
***
© Володимир Гдаль. Всі права застережені.