Мамі
Вечірня тиша падає до ніг
І сонце за селом лягає спати.
А ти мене чекаєш із доріг
І знову йдеш засмучена до хати.
Надія у твоїх живе очах,
У клопотах твоїх немає краю.
Скільки роботи в тебе на плечах?
Свої борги сплатити як, не знаю.
Чи можу я сплатити ці борги?
Я все життя в боргу перед тобою.
Вертаюся на рідні береги,
Везу любов до тебе я з собою.
***
© Володимир Гдаль. Всі права застережені.