* * *
Летить кінь вороний
Забілілими полями,
Землю мерзлу копитами
Креше рідну до крові…
Летить кінь вороний,
Незагнузданий, шалений,
Через поле, через яр,
Через луг, через туман…
Летить кінь вороний
Неосідланий, необ’їжджений.
Вітер гриву тримає,
Та не втримає.
***
© Володимир Гдаль. Всі права застережені.