Володимир ГДАЛЬ

* * *

Ти повернулась не та
Через багато років.
І не твої уже уста,
І не твої вже кроки.
І ця молитва не твоя
І не твоя усмішка.
Але ж не той уже і я,
Я — вже філософ трішки.

***