* * *
Не треба згадувать, не треба,
Все промайнуло, все пройшло:
І громи, й райдуги, дзвін неба,
Й моєї юності село.
І перші дотики долоні,
І перші сльози, ти прости…
Мабуть, то я був у полоні
І вартувала мене ти.
***
© Володимир Гдаль. Всі права застережені.