* * *
Щедрі жнива заглянули до хати,
У колосах дозріло вже зерно,
Моя бабуся ходить жито жати,
За вигін, на город, що за селом.
Старенькі руки роблять перевесла,
І зв’язують ним запашні снопи.
Які ужинки нам земля принесла,
Як важко їх складати в півкопи.
Стоять півкопи, наче піраміди,
Сидить бабуся, дивиться на них.
Які прийшлося пережити біди
На терні років, лютих і важких.
Запахло житнім хлібом біля хати,
Зняла затулу старовинна піч.
Верес цвіте і чути запах м’яти,
І вечір тихий поверта на ніч.
***
© Володимир Гдаль. Всі права застережені.