* * *
Бентежна мить мов ранішня роса,
Родився день в колисці під горою.
На лузі вже бринить чиясь коса
І коні воду п’ють із водопою.
Шепоче день із скрипкою в руках
І виграє смичком на павутині.
Торкнувсь крилом надії ранній птах
І залишивсь у пам’яті понині.
***
© Володимир Гдаль. Всі права застережені.