Чоловік повернувся з фронту
В небі зірка зірвалась,
В очах сльози тремтять.
Насилу тебе дочекалась,
Вже птахи у вирій летять.
Чотири роки без тебе,
Без твоїх рідних слів.
Ну що я скажу про себе,
Заходь, ти вже їсти схотів.
Ось я борщу наварила,
Спекла у печі вже коржів.
І сина уже насварила,
Щоб зразу усіх не поїв.
Ось тут покладу дві подушки,
У скрині лежала одна.
І тільки горілки пів кружки,
То випий, на щастя, до дна.
***
© Володимир Гдаль. Всі права застережені.