* * *
Липи цвіт біля нашої школи,
Аромат її ніжний, м’який.
І мені не забути ніколи
Перший твій поцілунок п’янкий.
Матіола розквітла духмяна,
Бери пензлик, папір і малюй.
Ну, а ти від цілунку як п’яна,
Все шепочеш — цілуй, і цілуй.
Плаче літо, дощами умите,
Плине річкою час в океан.
І цвіте разом з маками жито,
Я зорею обніму твій стан.
В юність стрімко кохання ввірвалось,
Не заснути ні вдень, ні вночі.
Десь струною в душі обізвалось,
Те, що потім забрали дощі.
***
© Володимир Гдаль. Всі права застережені.