* * *
Середина осені йде ногами босими,
По землі.
Всі отави скошені, ні краплини
Просині вдалині.
Вийшла ти поплакати, вийшла
Побалакати.
Та сльоза скотилася, у дощах
Згубилася, як у сні.
У саду промоклому яблуко котилося,
У росі помилося, в середині осені.
***
© Володимир Гдаль. Всі права застережені.