Галина ГЕВКІВ

ОНОВЛЕННЯ

І, може час — виходити богам
з речей обжитих…
Р. М. Рільке

Не зазирай у тіней пересвист,
лиш голуба вхопи за ніжну шию,
нехай згадає всі свої гріхи.

Десь на поляні збір довгастих тіл
вплітає в льон не лущені горіхи,
щоб в небо їх послати як дари.

А на дорозі бовваніє скат,
блискучим оком відстані рахує,
малює схеми для нових облич.

Сховай траву, проспи останній шок
після мандрівки степом без стежини,
що всі у ньому будемо як мед.

На шкірі тигра не рубай дверей,
налий води в басейн рожевих рибок,
нехай вся челядь сушить і пере

хвости, кістки, думки, і трохи зла
істота вийде з тіні і промовить
речам свободу за твої діла.

***

© Галина Гевків. Всі права застережені.