ТРІЩИНА
Тріщина по тріщині —
розпинайте кілками чоло.
Пролежні крізь тріщину —
засинай, мов видінь не було.
Колеться і молиться,
кислим дерном у склепи ввійдем.
Бачене не зголиться
з ночі лезом Оккама, як днем.
Може, хтось потрісканий
відбере у сторожі ланцюг?..
Той самий потрісканий
прожене з тріском геть волоцюг?..
Може, хтось із тріщини
нам надоїть терпкого вина?..
Зойком порозіслані,
проковтнемо його аж до дна,
зацілуєм тріщину —
на медових вустах глина знов,
п’яні після тріщини,
храми втопляться в шрамах підков.
Споглядач потомлений
до потрісканих ластівок звик,
в тріщині підмовлений,
він одкусить отруйний язик —
все во ім’я тріщини.
Під криницею ями не рий.
Відрами у тріщину
запроси лиш коханих повій.
Соромно, потрісканий,
в тріщин владних благать глибини?..
Весело, потрісканий,
вкотре тріскати тріском вини?..
***
© Галина Гевків. Всі права застережені.