* * *
Два блідих сонця.
Вечірня казка.
Кровообіг зупинився
перепочити від одноманітности.
Твоя парасоля ховала колись
іншу кохану тобі жінку,
а я перетворю її на меч
і використаю за призначенням.
Темношкірі танцівниці
понесуть мене до таємного місця.
Коли звільнишся,
знайдеш мене там.
Втрата індивідуальности
і розчиненість, вочевидь,
не те саме.
Помаранчами смерти
жонглюють одноплемінники по колу.
***
© Галина Гевків. Всі права застережені.