ХОВАНКИ
— Неначе зброю, може, вбиту теж,
до божих ніг складу свою свободу,
до калабань, що не пізнали меж,
піду, порожня, з дірами, по воду…
По шкірі струмінь хтивости шмигне,
лиш божество важку простягне руку —
чи то веління ласки надземне,
чи на вимогу першокласна мука…
Вбиває силу чорнозубий гнів,
бог всесумний, тероризують думи…
Він гнівається скреготом гри слів,
до значень припасовуючи труни… —
— Так вичавила славна Галатея…
Чи ж бавитися складно в Прометея?..
***
© Галина Гевків. Всі права застережені.