Павло ГІРНИК

* * *

Мовчи. Ні слова, ні півслова.
Холодний хліб, як правду, ріж,
І слухай, як німіє мова
В повітрі гострому, як ніж.

Твоя печаль. Твоя утома.
Твій хрест на білім рукаві…
Чого ти плачеш —

от і вдома.

Усі живі?

***