Павло ГІРНИК

* * *

Сину мій!

   Передсвітній зорі,

Вовкуватим вітрам в димарі,
Журавлям, що на крила беруть

        мою стомлену душу,

І оцій милосердній землі,
До якої рушаю в імлі,
Помолися, мій сину,

  бо я

вже не мушу.

Є свобода і шлях по золі,
І під голову грудка землі,
І останні слова при вогні,

від якого загину.

Просто неба у ніч грозову,
Засвітивши свічу воскову,
Сину,

 голосе мій,

помолися за Україну.

***

© Павло Гірник. Всі права застережені.