Павло ГІРНИК

* * *

Майбутнє, кажете? Душа
Всього зречеться:

  грішну глину

Украй натомлене пташа
Розсуне крилами сліпими.

І мертвий грім нізвідкіля
Впаде на крижану руїну,
І стане попелом земля,
І стане вітром Україна…

І летимо, і ще живі,
І ще гонитва,

а не втеча

Туди —

на зорі межові,

А, може, й далі — в порожнечу.

***

© Павло Гірник. Всі права застережені.