Павло ГІРНИК

* * *

Чорніє Київ.

За дощем,

За кручами, за булавою
Останнє небо за плечем
І полум’я над головою,

І поминальна самота,
І неосвячена дорога
Від жінки, що тобі свята,
До храму, де немає Бога.

***