Павло ГІРНИК

* * *

Повертайся, сестро.

 Споночіло.

Над тобою зорі й кажани.
Хто кого тепер візьме на вила,
Як нема ні кривди, ні вини?

Хто до грудки солі скаже «мамо»,
Хто озветься до ковтка води?
Живемо неначе вуркагани,
Підпаливши хату з лободи.

От і лютий.

 От і споночіло.

Завірюха стогне — от і край.
Боже милосердний, Боже милий,
Хоч дітей за нас не покарай!

***

© Павло Гірник. Всі права застережені.