* * *
Якщо станеться так,
що не сам повернуся додому,
Якщо сину не встигну сказати, чого він живе,
Запитайте про себе дорогу, яка незнайома,
Запитайте у слова, яке мовчазне. Вартове.
Просто вільно живіть.
Ви не знаєте, звідки і хто ви.
Не піднеслись, але й не покривдили.
Ви — не усі.
І жінки коло вас ще не знають,
що буцімто вдови,
І сини ще не знають, які вони є голоси.
Якось так, аби мати вогонь,
у вогні — рівновагу,
Якось так, аби знати,
що ти в цьому світі не сам.
І молити ся вголос, гамуючи
сонячну спрагу,
Там, де тісно не тільки
метеликам, а й небесам.
грудень 2000
© Павло Гірник. Всі права застережені.