Павло ГІРНИК

* * *

Дайтеся чути, як мається бути,
бо запорожцям оддам!
            (З весільного обряду)

Відгупотіли бубни і копита.
Сипнули жита на столи й дороги.
Співаємо…

Нестерпно мовчки пити,

Коли ніхто не стане за порогом.

Невже усі за Доном і Дунаєм
Чубатими наклали головами?
Чого від співу крівця холодає,
Навперекидь — серденько за словами?

Та хоч з уяви станьте за порогом
І рубані, і січені до краю!
…Урвався голос — і нема нікого.
А що про нас нащадки заспівають?

***

© Павло Гірник. Всі права застережені.