СПАДЩИНА
Поема цикл
III. “…І будуть люди на землі!”
Монологи
1. Ніч
Що ніч глуха? Я сам собі як ніч.
Заходить вітер просто в двері.
Навпомацки залазить в піч,
Гуде і кублиться в папері.
Йому не спиться.
І мені
Чомусь мовчиться і не спиться.
Вже всівся місяць на вікні,
Поклавши руку на криницю,
І стежка світить по воді
Чи до млина, чи то до хати…
Подякую Сковороді
За це безсоння дивнувате.
А міг би жити, як в раю…
Усе життя отак блукати!
Я, певно, лоба розіб'ю
Об ці божественні трактати!
І знову сумнівів осот —
Удруге, вп'яте, вп'ятисоте!
І слово писане “народ”,
В якім і панство, і голота.
Де правда? В боротьбі?
Так от —
Чого себе на сумнів трачу,
Коли і сам, і мій народ,
І навіть мова не покріпачена!
***
© Павло Гірник. Всі права застережені.