* * *
На білі
Фрагменти двору,
Наче злодій
По лікоть в кишенях,
Зійшла твоя тінь
І вже стали,
Спроквола молячись,
Висуватися руки
До балконів,
Дахів,
Повз антен
Дротові павутиння.
Благали в той вечір
Тихо очі
Розсунутись стіни,
Стати пустелею,
На тисячі миль
Простягнутися тілом,
Увібрати дахи
І балкони,
Порозмотувати сплетіння
Телеантен.
Бути вільним
В ту мить хотілося,
Запаливши
Малесеньку свічечку
В підворотті
Твоїх колін.
24-25 VI 2003
© Петро Гнида. Всі права застережені.