Олесь ГОНЧАР

НЕБО

Так тяжко, так гірко іноді буває,
Що рад би, здається, померти

в цю мить.

А глянеш у небо високе, безкрає —
І знову захочеться в світі пожить.

І знову ожие у серці розбитім
Огонь, що, здавалось, давно вже

погас.

Якісь там є тайни у вічній блакиті,
Якісь там є сили, втішаючі нас!

1944, Ближешти
(Румунія)