3. СПРАВЖНІЙ ТЯГАР
Слова ці нас потрясають. Бо мислі конечність
засвідчує лиш вичерпність її в речах,
згасання,
мов зору,
що яснотою своєю насичує сутність
і перетворює —
хоч не звільнить ніколи від судоми часу людського.
Коли ж вона всім своїм тягарем на мене посуне
і рухне,
то зразу наповниться мислю, опавши
на дно людини,
по котрім ступаю рідко, якого, властиво, й не маю,
хоч знаю,
що більше вже розвалитись не зможу,
бо погляд і Річ вкупі творять
відоме провалля.
Мовлю про це вельми рідко, та завше маю на оці
і справжній тягар світу, і власну свою
глибокість.
***
© Переклад — Віктор Грабовський. Всі права застережені.