Кароль ВОЙТИЛА (Karol Wojtyla — в перекладі В.Грабовського)

IV. ДЛЯ СУПУТНИКІВ

1.
Хто розшукує місце, де боронився
Яків,
не мусить іти в Аравію,шукати ріку
на мапах,
бо знайде їх поряд — задосить прикмет.
Раджу лиш: у перспективі мислі
хай світло речей триває,
все доцільніш нею пов’язане в щораз простіший
сюжет.
Образ тоді не маліє — тяжіє. І мусиш бути готовий
образ цей в собі підняти, аж сам
перейдеш у зміст,
якому сприяють самотність і тиша;
самотність можлива в людині,
можлива тому, що смерть не відірве від неї нікого.

2.
Якщо наші дні виповнюють надто звичайні вчинки,
в котрих завше спонука чину
затуляє високий жест,
то все ж певністю маємо жити, що з’являється жест
на часинку,
а в наших учинках залишиться те,
що насправді живе.

***

© Переклад — Віктор Грабовський. Всі права застережені.