Кароль ВОЙТИЛА (Karol Wojtyla — в перекладі В.Грабовського)

Частина II. ТЕПЕР ВЖЕ ПОЧАВ РОЗРІЗНЯТИ ОКРЕМІ ПРОФІЛІ

1. МЕЛАНХОЛІК

Не хотів узять. Надто довго важиться в мені біль,
сприйнятий зразу заслабо —
важиться в уяві й точить повільно, як міль,
як іржа залізо гладить.

Ах, випірнути з таємного нурту й збагнуть
передсмак позаболю!
Життя ж бо таке велике — його глиб
не закінчиться в мені.
Реальність значно прекрасніша, ніж болюча.
Врівноважу нарешті все це смаком зрілим
і певним!

Досить вже стільки вертати, потрібно нарешті
просто рухати рівномірно все це субтельне поле,
котре у межах мозку стає нараз
неподобством,
а в собі самім — радше мукою, аніж болем.

І може з Ним бути ліпше, ніж
тільки з собою, ліпше із Ним —
відсунувши бурю справ настільки,
щоб узятись просто за вчин.

***

© Переклад — Віктор Грабовський. Всі права застережені.