9. РОБІТНИК АВТОЗАВОДУ
З-під моїх пальців чудові моделі — вже шелестять
по шляхах далеких…
Мені ж не ділити з ними незміряних автострад,
руху їхнього не контролювати — то клопоти
поліцейських.
Звідси вже мовлять машини, мені ж говорити — не в лад.
Душу маю відкриту. Прагну щось розуміти.
З ким воюю, для кого живу? Ці думки
сильніші, ніж слово.
Відповіді ж брак. Не ставлю таких питань уголос.
Вертай лишень як щодня, о шостій годині вранці.
Звідки знаєш, що на вазі світу переважає людина?
***
© Переклад — Віктор Грабовський. Всі права застережені.