ОСВІДЧЕННЯ
А берізка нахильці хилилася,
розливалася і не лилася…
Задивлялася, дивилася йому в очі,
в самісінькі нетрі зелено-карої ночі.
Про щось запитувала і не питалася,
чомусь сміялася і не всміхалася.
Так тоненько листячком тремтіла,
мов чогось хотіла,
а сказать
не сміла…
Нараз крутнулася, пригорнулася:
– Ой, подивися!
У тебе, грабе,
сивіє листя.
***
© Віктор Грабовський. Всі права застережені.