ПРИВОРОТТЯ
“І чого ви, Макарихо,
плачете?
Вас просити не криком,
а калачиком?
Загадано, значить треба…
І на біса дертися
аж до неба?
Дурна баба, та й годі!..” —
“Ой, не лайтеся, Мефодію,
не гневіть Бога!
У мене ж збіжжя на вгороді,
а не на подрах…
Мала поміч, не брехатиму…
так віддалися,
не при хаті…
А ви ж із моїм, Мефодію,
разом вроді…
А як приходили обідати —
обіцяли ж не зобидити…”
***
© Віктор Грабовський. Всі права застережені.