ТРИПТИХ ЧЕКАННЯ
1
Така густа
ця біла самота.
І так зелено в ярім верховітті…
Та тільки ти на цьому білосвіті
вгадаєш сон,
що в казку пророста.
Тебе не буде,
то й мене
не стане…
Як ти не прийдеш —
світ спіткає мла.
О зелен-казко білого крила!
Прилинь до мене буйним ясноталом…
2
На снігу, мов жарини,
пекучі жоржини
квітнуть.
На біду чи на щастя?
Постривай, не прощайся,
світку…
3
В моїм чеканні —
віра і надія,
в моїх очах
така цвіте любов!
Я той,
хто тричі відчай поборов,
але не зрікся чистих корогов
ясної віри, мужньої надії.
В моїх очах — твоя цвіте любов!
***
© Віктор Грабовський. Всі права застережені.