МАДРІВНИЙ ТРИПТИХ
1
Мелодія півдня
Там, над сизою над Балтикою,
вітер гуляє з барткою…
Лихий — не змине! —
і хвилям
з похмілля
коси тне.
Та ще й погейкує,
розбишака,
небо кашубів теше
шапкою…
І хто б то оприху
збив пиху?
Але ж не спиниш його, не спинеш,
ніяк не спинеш —
скоріше згинеш…
Бо з діда-прадіда
він морю радий,
цей вітер п’яний,
цей полум’яний!
Бо любить волю…
2
Гірська стежка
Небо зблимує більмами —
і що твій плащ!
Ген, в камінних обіймах
блакитний плач…
Вічне,
синє тяжіння
в твоїх очах…
Тужіння?
Страх?
Обійми ж мене,
обійми,
муко!
А на дні голубої пітьми —
розлука.
3
Морське око
Сиві табуни,
сиві табуни
білий копитять день.
Сиво котять, униз, униз
і пропадають десь…
Падає сонце у сиві хвилі,
гей, звисока!
На очерету зелених вилах
зависло…
Запам’ятай, запам’ятай
усміх мій карий!
Випити дай
чари:
щоби крізь вічність, крізь сни,
до могили —
сиві табуни,
сиві табуни
і сонце
на вилах!
***
© Віктор Грабовський. Всі права застережені.