ВІРНІСТЬ
(З Сергія Панізніка)
Чом то наші пісні ридали,
чом то стільки у них жальби?
О, як тяжко долалися далі
на шляхах боротьби!
Гіркодолим ти був безмірно,
краю мій, що у битвах зрів.
За пісні тут сліпили вірних
і найвідданіших піснярів.
Захлиналися на півслові —
лиш кісток відчайдушний хруск…
Та з болючо-ласкавої мови
ріс пробуджений білорус!
Можна пам’ять салом заїсти…
Батьківщину — під “туюмать”!
Лиш ніколи не знищити пісню.
І за срібляники
не продать!
***
© Віктор Грабовський. Всі права застережені.