* * *
Коли дерево стає схожим
на свою безтрепетну тінь, —
не це найстрашніше.
Усьому свій час…
І навіть вічний сон —
не такий уже й вічний.
Але страшно стає тоді,
коли на твою безтрепетну тінь
показують пальцями
ще живі
і сміються глузливо.
Страшніша смерті
жорстокість.
***
© Віктор Грабовський. Всі права застережені.