НІХТО
я міг би осліпити поліфема
назвавшися на виході ніким
і винести себе по тому чемно
під животом смердючим і пласким
невинного барана
але кинь
у мене поліфем уламком цегли
і я зробив би це і я б зробив
але навіщо цей мені підлеглий
для кого я ніхто — один з рабів
незнаного тут пана
ось якби
я міг би осліпити того пана
що одісею криво написав
і винести себе як сито-п’яно
зумів без поліфема себто сам
не кличучи нікого
і краса
з огидною журбою обнялась би
знов з епосу зробивши анекдот
і поліфем гукнув: ану вилазьте
і я б поліз
з цеглиною
на дот
19.06.
© Ігор Бондар-Tерещенко. Всі права застережені.