МЕТРОПОЛІЯ
метром проїхавши зупинку кортасара
ну наче переслідувач який
на станції стоїш що зветься “завтра”
що наче сниш що вже тепер не зараз
і що в руці не щек-хорив а кий
яким цей сон
що смисл містифікує
загнати мусиш чітко в архетип
розкланявшись сказати: всім дзенькую
згадати Господа вчергове вперто й всує
і потім вже на потяг побрести
від дисципліни розуму цей простір
не вільний отже навіть уві сні
і думці продиратися не просто
до того кортасарівського мосту
який все ’дно знаходиться на дні
яким челкаш
бреде вже без актора
не переслідуючи жадну із монад
так наче він прокинувся і горе
так само вже прокинулось і вкотре
в руці не кий а теплий лимонад
28.07.
© Ігор Бондар-Tерещенко. Всі права застережені.