ШІЗҐАРА
Дай, джін, на щастя лямпу мнє,
джін-тоніку, якогось уруґваю,
і обвіршую все довкола, обридаю,
помию голову в канаві Інтернет;
дай, Джіме Джармуше, на лапу мнє
з десяток баксів по одному франку,
і зникну на фіґ, розчинюсь до ранку,
або до ґранту — тут із двох одне;
дай просто дайджест жестів мнє
чи просто присвіти присвяту,
пресвітер милий, скоро на дев’яту
заверне пляшку із собою каберне;
да й ні — найшов що ляпать мнє,
такої ласки я не видів зроду,
не рвав черешень, не садив городу,
не переводив через брід коней;
дай джіп — він допоможе мнє
хоча б цим роком виграти коріду,
і півсела я на рогах об’їду,
і світ мене ізнов не здожене.
28.06.97.
© Ігор Бондар-Tерещенко. Всі права застережені.