Я ЗНАЮ, ДЖІМЕ…
Незааґітовані далі,
вже готують військо бригад,
щоб на ваш пісок слід сандалій
ліг нарешті. Білий фрегат
вже понапинав всі вітрила,
в трюмі повно фальшивих речей.
На клітини — рівно чи криво —
розлінують нас. Протовче
шлях у ваші дикі пампаси,
джунґлі чи краї снігові
невситимі, злобні компаси,
вже дозрілі. Бо голові
вже набридли ці кабінети,
і вона до вас попливе.
Щоб вломитися в дивнії нетрі
приречених ваших племен.
08. 1987.
© Ігор Бондар-Tерещенко. Всі права застережені.