КЛЯРА
заман-зарин хотабичу столичний
іприт-фосген хоткевичу каблучний
я знов горю хоч це не дуже звично
я знов курю хоч це не дуже зручно
зручніше б сни розказані на мигах
та ще й слова написані на грудях
струсити як набридлі вже вериги
хоч це звучить я розумію грубо
все не вкладеться в книгу спостережень
і щось залишиться для книги пропозицій:
декалькомані знімеш обережно
а там ізнову слобідська столиця
а там вже й південь рідний недалеко
людина з потягу і чоловік в футлярі
п’ють зельтерську із мосевого глека
б’ють куряву столичних канцелярій
салмaн рушдi хотабичу бездушний
інфант лукич хоткевичу баюрний
спитаєш ти: що то за сáлман рýшді?
одвічу я: ну як симон петлюра
і знов збрешу хоч і не дуже треба
і знов згорю хоч може і не варто
мій ніс від того виросте до неба
і дах проб’є в коморці папи карло
***
© Ігор Бондар-Tерещенко. Всі права застережені.