* * *
“що в головах ворон кряче
а в ніженьках коник плаче”
пісня копає криницю у дівочому тілі
в якому опадають пелюстки калини
проростанням заплющених очей сльозою в чекання
на порубаного у полі де осліплая воля
ступаючи по недвижних очах полеглих
ховає ще незродженим у душі
присмерк червоного хреста на білій корогві
закляклій у мертвій руці того
хто викликає дівчину з калини
на дні якої вона цілує в очі свою смерть
1978
© Валерій Ілля. Всі права застережені.