ЧИТАЮЧИ КОБЗАРЯ (ІІ)
скажіте тату а що то
“хрущі над вишнями гудуть”
не скажеш ось виростеш
і в тихе надвечір’я ступить кінь твій
і срібне стремено у пісні зойкне
і зловить його вишня
і буде тобі за сестру
і прихилить небо до тебе
і піснею вибілена душа над цвітом полетить
гай гай Тарасе а скільки ще такого
що його на жодному коні не здоженеш
“минулося не вернеться ніколи”
1986
© Валерій Ілля. Всі права застережені.