САМОТНІСТЬ СЕРЕД ЛІТА
хто пішов із двору
кого винесли
і вже ніхто не приходить
та все частіше прилітають уночі
і в кожного у руці окраєць далини
з тої хлібини що за душу
тай вдень не забувають але вже ластівками
приліпилися до бабиної самотини
гніздом повним ластовенят
а коли ті розлетяться стара ластівка така
наче з бабиної душі вилетіла
як вийде баба з хати проситься назад
1987
© Валерій Ілля. Всі права застережені.